ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Найкорисніші пам’ятки на всі випадки вчительської діяльності — своєрідна «настільна книга педагога» Скориставшись цими настановами, будь-який педагог почуватиметься впевненішим, умотивовуватиме себе на ефективну та захопливу діяльність — учителювання.

ЯК ПРАВИЛЬНО ВЧИТЕЛЮ ЗАХОДИТИ ДО КЛАСУ

1. Завчасно з’ясуйте, в якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов’язано із замінами уроків.

2. У кожному класі доберіть собі помічників, які б під вашим керівництвом готували до уроків необхідне на­вчальне приладдя (своєчасно заносити демонстраційні матеріали, прилади тощо).

3. Під час перерви відберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.

4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської й прямуйте до класу.

5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім уч­ням зайти до класної кімнати.

6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за собою спиною зачиняйте двері.

7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення й ледь помітна усмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, про­тягом двох-трьох секунд уважно огляньте клас, щоб охо­пити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

9. Зайшовши до класу, не забудьте привітатися.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В РОБОТІ УЧИТЕЛЯ 

ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Учитель дуже тихо говорить, окремі слова вимовляє нечітко, учням важко стежити за ходом розповіді

Запитайте, чи чують вас учні, які сидять за останніми партами; готуючись до уроку, кілька разів запишіть пояснення навчального матеріалу на магнітофон, а потім прослухайте на відстані, що дорівнює відстані від учительського стола до задньої парти

Голос надмірно гучний, школярі швидко стомлюються

Постійно змінюйте тональність свого голосу залежно від змісту матеріалу та видів навчальної діяльності

Темп мовлення учителя дуже швидкий, учні не в змозі стежити за розвитком його думки, поступово виключаються із навчальної роботи

Пам’ятайте, що швидкість мовлення на уроці не має перевищувати 40—50 слів за хвилину. 3 допомогою магнітофона час від часу перевіряйте себе вдома, а на уроці вдавайтеся до самоконтролю

Учитель часто вживає так звані слова-паразити: «е-е-е», «так от» або інші

Під час самоаналізу чітко виділіть найчастіше вживані слова-паразити. Удома підготуйте невеличкий плакат із написом: «Не вживати слів: «е-е-е», «так от», «ну». Непомітно для учнів кладіть його перед собою. Згодом потреба в ньому пропаде

Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни, поверх голів або за вікно

Намагайтеся тримати в полі свого зору всіх учнів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтесь по їхніх очах визначити, як вони сприймають зміст вашої розповіді

Учитель допускає мовні помилки: русизми, неправильне вживання наголосів у словах тощо

Готуючись до уроку, перевіряйте з допомогою словника правильність вживання тих чи інших мовних форм. На берегах свого робочого зошита записуйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, робіть підкреслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів

Розміщуючи таблиці або мапи на дошці, учитель затуляє частину ілюстративного матеріалу. Коли на дошці требе щось написати, відшукує місце між таблицями

Мапи і великі таблиці треба розміщувати праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи ії вільною для записів. Працюючи з мапою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте з боку

Учитель використовує складні наукові терміни, запозичені з іноземних мов, незрозумілі слова

Уникайте насичення мови іноземними словами, складними науковими термінами. Завжди намагайтесь відшукати рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. У тих випадках, коли певний термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні нехай зафіксують у своїх словниках чи робочих зошитах

Учитель перериває свою розповідь час від часу паузами, щоб зробити зауваження учням, підвищуючи голос, говорить із роздратуванням

Намагайтесь не розривати логічної канви своєї розповіді. Якщо хтось порушує дисципліну, зробіть паузу і зосередьте увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього і тихенько попросити не заважати

Під час пояснення навчального матеріалу перебуває в одній позі (стоїть біля стільця, міцно стиснувши руки на його спинці, або перед дошкою, нервово перебираючи пальцями)   

Уникайте статичної пози. Використовуйте  наочні посібники, технічні засоби навчання. Постійно вправляйтесь у подоланні нервового напруження

Під час самостійної роботи учнів учителька на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукуючи підборами, або намагається ходити навшпиньках

Привчайте учнів до самостійного виконання завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. По класу ходіть поважно, впевнено

Учитель пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки, залишає на іншій уривки попередніх записів

Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери

Розміщуючи таблиці або картки на дошці, вчитель затуляє частину ілюстративного матеріалу. Коли на дошці треба щось написати, відшукує місце між таблицями

Карти і великі таблиці треба вішати праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте збоку

Звертаючись до деяких учнів, учитель вказує пальцем, додаючи: «Ось ти» і т. ін.

Як слід запам’ятайте прізвища та імена всіх своїх вихованців. Звертаючись до конкретного учня на уроці, називайте ім’я або прізвище та ім’я, додаючи «Будь ласка»

Учитель заходить до класу через 2—3 хвилини після дзвінка на урок

Заходьте до класу через 1—2 секунди після другого дзвінка на урок, демонструючи таким чином пунктуальність і ощадливе ставлення до навчального часу

Учитель, опитуючи учнів, нечітко формулює запитання

Вузлові запитання для перевірки знань, умінь та навичок ретельно готуйте до уроку, дбайте, щоб вони спонукали школярів до роздумів, сприяли активізації мисленню

Під час усної перевірки знань вчитель віддає перевагу спілкуванню лише з одним-двома учнями, не контролюючи діяльність інших

Постійно привчайтеся розподіляти увагу. Це дасть вам змогу уважно слухати відповіді вихованців, водночас контролюючи тих, хто виконує завдання біля дошки, бачити всіх учнів. Якщо відчуваєте утруднення, застосовуйте спеціальні вправи

Учень відповідає на поставлене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або байдуже дивиться у вікно

Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше.

Після привітання учні, сівши за парти, продовжують гомоніти, а вчитель, намагаючись перекрити гамір, починає щось розповідати

Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчите, поки в класі не настала тиша. Лише після цього запропонуйте їм сісти й одразу залучіть до конкретної діяльності

Під час пояснення нового матеріалу окремі школярі починають розмовляти, до них приєднуються інші, але вчитель продовжує розповідь

Намагайтеся помічати найменші порушення поведінки окремими учнями, не даючи можливості залучитися до цього процесу іншим. Зробіть паузу, уважно подивіться на недисциплінованого учня, висловите мімікою й жестом своє незадоволення. Аналізуйте зміст і методи роботи: якщо учні втратили інтерес до вашої розповіді, треба шукати інші засоби викладу матеріалу

На уроці учитель розглядає негативні дії і вчинки або конфлікти учнів, що призводить до марнування часу і нервового збудження вихованців

Намагайтеся нейтралізувати негативні дії вихованців засобом «підміни», тобто негайно переключивши їхню увагу на інший вид діяльності, насамперед навчальної. Конфлікти аналізуйте за рамками уроку

Школяр запізнився на кілька хвилин. Учитель припиняє навчальну роботу і з’ясовує причини затримки, вдається до моралізування

Мімікою висловите своє невдоволення учневі і, не припиняючи роботи, жестом запропонуйте йому сісти за парту. Лише після уроку можете з’ясувати причини запізнення і зробити відповідне зауваження

Учень не хоче працювати на уроці, всіляко демонструючи це. Учитель будь-що намагається залучити його до навчальної роботи, вдаючись  навіть до авторитарних засобів впливу

Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно виконують конкретне завдання, недисциплінований вихованець може вгамуватися і також залучитися до роботи

Учитель, вислухавши відповідь учня, оцінює її, не аргументуючи. На запитання учня: «А чому низький бал?» відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал недостатньо»

Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки. Можна також спонукати школяра до самоаналізу

Учитель оцінює учнів виходячи з особистого ставлення до них

Будьте об’єктивні в оцінюванні знань — не виявляйте власних симпатій чи антипатій. Це призводить до втрати вчителем авторитету

Учитель під тиском батьків або учнів іноді змінює раніше виставлені бали, особливо застосовуючи «поурочні бали»

Виявляйте твердість і послідовність, оцінюючи знання школярів. Якщо припустилися помилки у присутності всіх учнів проаналізуйте ситуацію,  вибачтесь і поставте інший бал

Наприкінці семестру, прагнучи мати добрий показник успішності класного колективу чи під тиском учнів або їхніх батьків учитель іноді ліберально ставиться до підсумкового оцінювання

Завжди будьте об’єктивні. Якщо хтось із учнів або батьків не згоден з майбутнім підсумковим балом за семестр, мож­на, встановивши коло навчальних завдань для опрацювання з певних розділів, у присутності всіх учнів (або навіть батьків) ретельно перевірити рівень знань та об’єктивно його оцінити, не допускаючи найменшої прискіпливості

Учитель надмірно балакучий, повідомляє забагато інформації, хоче вразити учнів ерудицією

Уникайте балакучості та показного демонстрування ерудованості, оскільки це відвертає увагу школярів від головного — засвоєння теми уроку. Зважайте на конкретні розумові можливості учнів

Учитель намагається перевірити, як школярі зрозуміли навчальний матеріал, з’ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання

Необхідно з’ясувати ступінь усвідомлення суті вивченого, запропонувавши учням проблемне завдання

Учитель викликає певного учня, а потім ставить йому запитання

Запитання треба ставити всьому класу, а потім пропонувати певному учневі відповісти на нього

Під час пояснення нового матеріалу чи інструктуючи учнів, вчитель тримає руки в кишенях, вертить у руках ключі, подзенькує дрібними грошима, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» окулярами, ґудзиками, краваткою чи кучерями, часто поправляє зачіску, підкручує вуса тощо

Намагайтеся позбавитися таких звичок. Можна записати їх на аркуші паперу, повісити вдома над робочим столом із нагадуванням: «Я повинен позбутися цих звичок!»

Учитель виявляє нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілкуванні з учнями

Пам’ятайте й зрозумійте: ніхто не розв’яже за вас педагогічні завдання. Активно і наполегливо долайте труднощі, які виникають у процесі спілкування з школярами

Усі проблеми, зокрема особисті, що постають перед окремими учнями, вчитель намагається вирішувати у присутності всього класу

Є питання, які можна обговорювати лише віч-на-віч

Учитель виявляє надмірну суворість

Потрібна і суворість, звичайно, у розумних межах. Але головною вашою зброєю має бути здоровий гумор

Учитель зосереджує увагу на помилках учнів, дорікає їм, що часто стає причиною негативного ставлення до нього вихованців

Насамперед відзначайте успіхи (навіть найменші) в навчанні кожного учня, заохочуйте за старанність, всіляко формуй­те у вихованців віру у власні сили і можливості

Учитель виявляє дріб’язкову прискіпливість, часто погрожує учням: «Я вам покажу!», «Стань у куток», «Замовчи, бо підеш до директора!» тощо

Жодний учитель, дотримуючись авторитарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у на­вчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше поваги до особистості і водночас найбільше вимогливості до неї»

За найменшого порушення дисципліни вчитель залякує учня записом у щоденнику, вважаючи, що такий запис змусить батьків зайнятися вихованням своєї дитини

Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Неодмінно записуйте в щоденник подяку батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, дисциплінованість, старанність, доброту тощо

Розпочавши виконання самостійних завдань, учні запитують учителя щодо порядку дій, способів роботи

Перш ніж залучити учнів до самостійної роботи, необхідно озброїти їх раціональними способами дій, виходячи зі змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності навчальних операцій

Під час самостійної діяльності частина учнів за найменших ускладнень звертається до вчителя за допомогою, яку він спішить надавати

Не варто квапитися з допомогою, коли йдеться про дріб’язкові речі. Адже це не сприяє розвиткові розумових здібнос­тей і можливостей, формуванню вмінь самостійної навчальної діяльності. Хай школярі привчаються власними зусилля­ми долати труднощі

Пояснюючи навчальний матеріал, учитель робить записи на дошці; при цьому затуляє їх собою

Потрібно намагатися стояти праворуч від дошки, а також час від часу відступати, щоб учні могли добре бачити написане на ній.

5 навичок, які повинен мати

вчитель майбутнього

Стрімкий технологічний прогрес є визначальною рисою сьогодення. Молоде покоління працюватиме в умовах такого ринку праці, з яким старші покоління вже абсолютно не знайомі. Підготовка дітей вимагатиме від вчителів поєднання навичок, які традиційно вважалися рисами хорошого педагога, з новими, необхідними для того, щоб сприяти покращенню життя учнів у ХХІ столітті. Розповідаємо про 5 навичок, які знадобляться кожному вчителю в майбутньому.

Оригінал статті можна переглянути за посиланням. Переклад цього допису публікується з Global Education & Skills Forum.

1. Глибоке знання предмета

Найкращі вчителі завжди мали не тільки високу зацікавленість, а й глибоке знання предмета, який вони викладають. Ця риса стає дедалі нагальнішою в часи, коли в класах є комп’ютери і пошукові системи. Адже вчителі повинні допомагати учням зрозуміти і проаналізувати інформацію, яку вони звідти беруть.

Але вчитель — це не просто людина, яка може переказати факти і правила.

---

Це має бути той, хто знає свій предмет достатньо добре, і розуміє, що саме учні можуть вивчити самостійно, а для чого їм необхідна допомога для глибшого розуміння суті предмета.

---

Обов’язковим завданням для вчителя майбутнього буде навчити учнів саморозвиватися — досліджувати факти і вчитися їх використовувати.

Це на все життя сформує в дітей навички правильного засвоєння інформації, яких вони потребуватимуть під час працевлаштування.

2. Вміння бути посередником

Роль вчителя як фасилітатора визначена в освітніх системах багатьох розвинених країн.

Сприяння навчальному процесу є важливим не лише для того, щоб заохотити молодь до освіти, а й для розвитку навичок, які зроблять учнів успішними працівниками в майбутньому.

Національна освітня асоціація США зазначає, що за останні 20 років вимоги до кваліфікації працівників кардинально змінилися. Спостерігаємо різкий спад попиту на рутинну автоматичну працю.

---

Окрім класичних і досі важливих трьох «китів» обов’язкової освіти (читання, письмо, арифметика), школи повинні давати дітям ще й чотири «стовпи»: критичне мислення, комунікативні навики, здатність до співпраці та креативність.

---

Необхідність цих навичок, цілком імовірно, зростатиме в міру того, як рутинна праця поступово замінюється автоматизацією завдяки технологіям.

Цим навичкам не завжди можна легко навчити. Однак учителі, які використовують такі методики, як, наприклад, групові проекти, можуть зробити значний внесок у вирішення глобальних світових проблем.

3. Розвинені суспільні навички

У ХХІ столітті бути успішним означає вдосконалювати навички роботи з людьми, такі як комунікація і співпраця.

Ці навички комп’ютер повністю відтворити не може, отже, виходить, що вчителі в майбутньому мають бути експертами в сприянні соціальній складовій навчального процесу.

---

Суспільні навички вже стали характеристиками, яких вимагає більшість працедавців.

---

Дослідження, проведене Національною асоціацією коледжів та працедавців США у 2015 році, показало, що замість вимог, пов’язаних з рівнем знань, три найпоширеніші навики, необхідні під час прийняття на роботу, це:

— здатність працювати в команді;
— здатність приймати рішення та вирішувати проблеми;
— здатність ефективно спілкуватися з іншими співробітниками та з людьми, що не належать до персоналу організації.

4. Зовнішній фокус

Щоб розвинути бажані риси і навички, вчителям необхідно буде зробити акцент на навчанні поза межами класної кімнати.

Ключової ідеєю тут є застосування вивченого матеріалу в реальних життєвих ситуаціях, щоб учні могли зрозуміти, що саме відбувається на робочому місці, адже це часто виходить за рамки того, що вони знають про це з навчання.

Наприклад, вчителька з Індії Кіран Бір Сеті, одна з 10 фіналістів Global Teacher Prize 2015, винайшла новий спосіб викладання, який допомагає її учням вивчати світ креативно.

Вона розробила підхід з використанням методики дизайн-мислення, який змушує учнів сприймати інформацію на рівні відчуттів, а не когнітивних здібностей. І дає змогу перевірити набуті знання в контексті реального світу.

Дев’ятикласники, яких навчає Кіран, отримують знання про необхідність фільтрування води, перевіряючи її якість у бідних кварталах. Потім за допомогою цих знань вони будують фільтри для жителів цих районів.

Навчання поза межами школи може цілком трансформувати те, як мають проходити заняття.

---

У концепції flipped classroom сам процес навчання відбувається поза навчальним закладом, а домашні завдання — навпаки, у класі.

---

Згідно з цією моделлю, інструкції для учнів надаються у відео-матеріалі, який необхідно проглянути перед уроком, що звільняє час для аналізу в класі.

5. Аналіз даних

Технології вже допомагають багатьом бізнес-діячам перевіряти та поліпшувати ефективність своєї діяльності, надаючи кращі та більш розгорнуті дані. Важливість цього процесу в освіті теж зростає. Одне з досліджень виявило, що глобальні витрати на використання технологій в освіті до 2019 року перевищать $19 млрд.

---

Так само, як і бізнесменам, вчителям необхідно буде проводити аналіз даних, щоб помітити, із чим в учнів виникають труднощі, і допомогти їм втілити свій потенціал.

---

У міру того, як дедалі більша частка навчання (від написання творів до проходження тестів) переходитиме в цифровий формат, вчителі стикатимуться з колосальною кількістю показників успішності учнів. І ці дані лише зростатимуть.

Тож вчителям доведеться пристосуватися до використання інструментів аналізу такої кількості інформації.

Як педагогу розвиватися швидко та ефективно? 

                                                 Джерела й поради

ЯК ПЕДАГОГИ ХОЧУТЬ НАВЧАТИСЯ

У FB було проведено опитування щодо освітніх потреб (287 респондентів). Рез-ти:

• найгірші форми самоосвіти: лекція, конференція, семінар
• найкращі: тренінг, дистанц. курс, вебінар
• найгірші методи самоосвіти: прослухати аудіозапис, прочитати статтю, переглянути схеми, таблиці
• найкращі: поспілкуватися з професіоналами, переглянути відео, виконати завдання в реальній практиці

ПРОФЕСІЙНІ ОНЛАЙН-СПІЛЬНОТИ

• Спільнота Facebook «Уміти вчити» – новини освіти, обмін досвідом, дискусії, корисні матеріали
• Мережа Microsoft «Партнерство в навчанні» – розробки уроків, навчальні курси, поради та ідеї щодо використання сервісів Microsoft у навчанні
• Спільнота «GEGUkraine» – ідеї, обговорення та поради щодо використання сервісів Google у навчанні

ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ

• Курси від Володимира КУХАРЕНКА – нерегулярні дистанційні курси про змішане навчання, кураторство змісту в онлайн-освіті та ін.
• EduGet – підготовка до ЗНО, особистісний розвиток, методика навчання та ін.
• Prometheus – візуалізація даних, цифрові комунікації, побудова діалогів, керівництво проектами та ін.

ТРЕНІНГИ

• Центр нової освіти Івана Іванова – тренди в освіті, розвиток коментенцій, інтерактивна дошка, хмарні технології та ін.
• Академія інноваційного розвитку освіти – STEM-технології, інструменти Google для педагога, скрайб-презентації та ін. 
• Портали TRN.ua та LearnLifelong– оголошення про тренінги з різних тем по Україні.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• База Інтернет-ресурсів для освіти – добірка ресурсів за напрямками: створення дидактичних матеріалів, інструменти оцінювання, спільна робота тощо
• Сервіси для створення власних курсів (добірка ресурсів на Osvita.ua)
• Добірка ресурсів на Методичному порталі – корисні посилання за предметами викладання

ВЛАСНЕ ЦИФРОВЕ ПОРТФОЛІО

Щоб систематизувати власний професійний розвиток і відслідковувати прогрес, оберіть зручний спосіб публікації Портфоліо (https://sites.google.com/, http://ru.wix.com/, http://www.portfoliogen.com/, https://www.weebly.com/, https://www.blogger.com) та викладайте резюме, розробки уроків, дидактичні матеріали тощо. Усі матеріали будуть під рукою та працюватимуть на ваш імідж.

ЩО ЗАВАЖАЄ ПЕДАГОГУ РОЗВИВАТИСЯ ШВИДКО ТА ЕФЕКТИВНО?

• Брак часу: навчіться відкидати зайві справи, не робити чужу роботу, казати «Ні».
• Брак мотивації: знайдіть, заради чого навчатись і взагалі щось робити (наприклад, ризик втратити роботу)
• Брак ресурсів: спілкуйтесь з колегами, які активно навчаються, дізнавайтесь про нові джерела і способи самоосвіти.

Детальніше про секрети супер-педагога ТУТ.

10 КОРИСНИХ САЙТІВ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1. http://osvita.ua/

2. http://nus.org.ua/about/ 

3. http://www.airo.com.ua/

4. https://base.kristti.com.ua/

5. https://www.ed-era.com/

6.https://www.eduget.com/uk/

7. http://d-academy.com.ua/majster-klasi

8. http://emap.mininuniver.ru/ab

9. http://www.lawhelp.in.ua/?info=57out?locale=ru 

10. http://education-ua.org/ua/

6 ПОМИЛОК ПЕДАГОГІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Зазвичай педагоги-початківці (і не лише вони) допускають певні помилки, які частенько їх засмучують та іноді навіть змушують в собі засумніватися. Що це за помилки, як їх уникнути та як з ними впоратися? Читайте далі…

НЕВИПРАВДАНІ ОЧІКУВАННЯ

Якщо ви думаєте, що усі учні будуть слухняні та вчитимуться на відмінно, а батьки неодмінно прислухатимуться до порад та настанов, то ви помиляєтеся. Усі ми різні. З різними характерами, долями, обставинами і навіть настроєм у певний день. Тому що ми люди, а не роботи чи ляльки. Тому будьте готовими начитися спокійно сприймати і шибеників, і невдоволених мамусь чи татусів.

СПРИЙНЯТТЯ НА СВІЙ РАХУНОК НЕВДАЧ УЧНІВ

Пам’ятайте: відповідальність за дітей несуть насамперед їх батьки і що не завжди можна зарадити, якщо учень прогулює та не бажає вчитися. Не потрібно себе «накручувати», звинувачувати та «нести» проблему додому. Ви маєте навчитися розділяти роботу та особисте життя і не сприймати на особистий рахунок чергову «двійку» учня чи невиконане домашнє завдання.

КРАЙНОЩІ: ПАНІБРАТСТВО АБО АВТОРИТАРИЗМ

Деякі педагоги, прагнучи здобути авторитет та симпатію, дозоляють учням букувально «сісти собі на голову». Це хибний шлях, тому що  пений момент ви відчуєте, що втратили контроль над ситуацією. Також не варто впадати в іншу крайність та бути надто суворими. Все ж учителя мають повуадати, а не трястися від страху у його присутності.

БАЙДУЖІСТЬ

Є педагоги з позицією «Як ви мені платите, так я і працюю», «А мені що більше за всіх потрібно» і т.д. Проте давайте будемо справедливими: ви самі обрали професію, влаштувалися на роботу, тому і від відповідальності не відхрещуйтеся. Тому якщо учень не хоче вчитися чи ігнорує ваш предмет – варто замислитися і зізнатися чесно, що і ваша вина у цьому є.

НЕВДАЛО ОБРАНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

Тут також потрібно зуміти віднайти ту саму «золоту серединку». Якщо ви викладаєте свій предмет надто складно і завдання даєте на рівні ВНЗ, учні, не справляючись, втратять інтерес до предмету. Як і в тому випадку, коли на уроці можна «позіхати». Мозок має працювати, проте не перевантажуватися.

САМОВПЕВНЕНІСТЬ

Звичайно, треба цінувати себе як професіонала, проте зайва самповпевненість, твердження, що лише ваша думка правильна і т.п. може зіграти з вами злий жарт. Варто бути відкритими до нових знань й поважати думку інших, інакше це сприйматиметься як зверхність.

Шаблон плану уроку

План уроку

Щоб використати цей шаблон, створіть копію, а потім доповнюйте власним вмістом, посиланнями, інструкціями. Варто змінювати й заголовки етапів дизайну уроку. Замість Мотивувати додати натхненний заголовок. План уроку призначений для учнів. Поділіться ним з учнями в Google Classroom або через QR-код.

	Мотивувати
	Що буде джерелом натхнення учня упродовж уроку? На початку - відео, зображення, цитата чи щось інше.

	Матеріали
	Статті, відеоролики, зображення, інфографіка, колекції тощо для вивчення теми учнями.

	Пояснити
	Пояснення змісту навчальної діяльності шляхом прямої інструкції з використанням улюбленого цифрового інструменту або усної бесіди.

	Застосувати
	Завдання для учнів, щоб вони навчилися застосувати знання через співпрацю та/або спілкування з використанням цифрових інструментів чи без них.

	Поділитися
	Публікація робіт учнів для обговорення один з одним чи автентичною аудиторією. Збір дитячих робіт та відгуки.

	Рефлексія
	Організація можливості зворотнього зв’язку через особисте або цифрове спілкування для управління подальшим навчанням учнів та планування своєї діяльності.

	Поглиблення
	Посилання на онлайн-ресурси для продовження навчання.

  

7 порад учителеві, які допоможуть зробити перший навчальний день особливим для учнів

Підготуйтесь до Дня знань і зробіть це свято незабутнім. Наші ідеї допоможуть вам у цьому.

1. Зробіть фото з вашими учнями

Діти отримають задоволення від фотографії з вами і зможуть розмістити її в соціальних мережах. Нехай усі побачать, який ви сучасний учитель!

2. Нехай кожен учень напише анонімне побажання

Запропонуйте учням коротко написати про свої очікування, страхи і завдання, поставлені в новому навчальному році. Проаналізуйте всі відповіді і складіть список загальних для більшості дітей бажань і побоювань. Зачитайте їх класу з відповідними мотивуючими, узагальнюючими або будь-якими іншими коментарями. Діти будуть здивовані тим, як багато відповідей схожі.

3. Опитування: "Ким учні хочуть стати?"

Попросіть учнів написати на папері, ким вони хочуть стати, коли закінчать школу. Потім, раз в 6 місяців, повторюйте опитування і порівняйте відповіді. Такі опитування можуть стати в нагоді при профорієнтаційній роботі з дітьми. Вам і самим дітям буде цікаво дізнатися, як змінювалися їх бажання протягом років. А як здорово було б зачитати ці відповіді на випускному або зустрічі класу через роки !?

4. Закладіть капсулу часу

Попросіть учнів написати на папері новини тижня, власні мрії, переживання, поради. Помістіть записи в конверт і збережіть його, щоб відкрити в кінці року.

5. Заведіть відеощоденник

Запишіть музичний відеоролик вашої першої зустрічі з класом після довгої літньої розлуки. Періодично записуйте на відео своїх учнів під час шкільних свят або відповідей біля дошки. У кінці року у вас вийдуть цікаві ролики, які сподобаються учням та їх батькам.

Такі записи можна змонтувати в фільм за допомогою сучасних додатків і програм. Уявіть, скільки зворушливих спогадів про ваш клас ви могли б вкласти у фільм, який можна подивитися разом з дітьми на випускному вечорі. Для цього не потрібно дорогої відеокамери, досить цифрового фотоапарата, планшета або телефону.

6. Запропонуйте учням створити правила

Запропонуйте учням відчути себе відповідальними за створення атмосфери взаєморозуміння і порядку в класі. Нехай діти складуть список правил, яких самі ж будуть дотримуватися протягом року.

Це можуть бути короткі вказівки: бути ввічливими, не скупитися, не перебивати вчителя тощо. У свою чергу, вчитель може запропонувати правила для себе, наприклад: бути справедливим, поблажливим, уважним. Правила можна красиво оформити на папері і повісити в класі.

7. Підведіть яскравий підсумок літа

Попросіть учнів принести фотографію, зроблену під час літніх канікул. Підготуйте ватман, ножиці, пензлики, фарби й клей. Нехай кожен з дітей виріже невеликий фрагмент зі своєї фотографії. Потім, попросіть кожного з хлопців залишити відбиток своєї долоні на папері, пофарбувавши її кольором, який найбільш асоціюється в них з минулим літом. Заохочуйте нестандартні кольори. Всередину відбитка запропонуйте приклеїти фрагмент фотографії.

Коли творчий процес буде закінчений, прикріпіть плакат до дошки і попросіть кожного з учнів вийти, знайти свій відбиток і коротко відповісти, чому його літо було такого кольору і як він його провів. Можна також пояснити дітям, що хоч кожен відпочивав окремо, таким чином, ви створили ваше загальне літо і тепер вам належить загальний рік в дружній і веселій команді. За принципом плаката "Наше веселе літо", створіть плакат "Наш (...) навчальний рік", а прикметник, що характеризує його, нехай учні підберуть самі.

Пам'ятайте, що моменти, залишені вами дітям, на все життя подарують привід для теплих спогадів і посмішок. Вдалого вам навчального року, колеги!

Щоденні правила ефективної педагогіки № 1

·         Я не джерело знань на уроці — я організатор уроку й помічник дітей.

·         Дитина повинна знати, навіщо їй це, тобто мету заняття обов’язково формулюйте на уроці разом із учнями, вона має цікавити дітей.

·         Позбавтеся у своєму лексиконі слів: «помилкова відповідь»; «неправильно». Замість цього постійно звертайтеся до всіх: «Пропоную обговорити…», «А як ви вважаєте?..», «Я вважаю, що… але, можливо, я помиляюся…».

·         Жодних монологів на уроці! Тільки живий діалог, у якому беруть участь усі.

·         На кожному уроці — робота в групах, парах, четвірках, великих групах. Учимося спілкуватися, сперечатися, обстоювати свою думку, просити про допомогу або пропонувати її.

·         Найголовніше — моє емоційне налаштування: «Я вмію володіти своїми емоціями і навчаю цього дітей».

·         Якщо після мого уроку в дитини не залишилося жодних питань, їй нема про що поговорити з товаришами або зі мною, вона нічого не прагне розповісти тим, хто не був присутнім на уроці,— отже, навіть якщо урок і був гарним на мою думку, то в дитини він не залишив сліду.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 2

1.       Не бійтеся дітей, адже вони бояться вас більше.

2.       Не брешіть своїм учням, діти цього не прощають.

3.       Не будьте лицеміром, цю рису характеру учні відчувають одразу.

4.       Слухайте кожну дитину всім серцем.

5.       Співпереживайте дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і ваші, тільки пропорційно віку.

6.       Не чіпляйтеся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, зокрема й дитина, недосконала, і не потрібно в її застереженнях шукати вражих підступів.

7.       Виконуйте самі все те, що вимагаєте від дітей:
якщо просите дітей не спізнюватися, зустрічайте їх на порозі школи;
якщо не любите запізнень на урок, починайте організаційний момент водночас із дзвінком;
якщо вимагаєте регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряйте їх.

8.       Завжди чітко працюйте із документацією, що допоможе уникнути конфліктів із адміністрацією школи.

9.       Не бійтеся розмовляти з батьками учнів, розповідайте їм як про досягнення своїх підопічних, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у правоті.

10.   Навчіться прощати своїм колегам і, звісно ж, учням.

11.   Завжди заходьте до класу у доброму гуморі. Спробуйте позбутися образ і роздратування з попереднього уроку.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 3

·         Культивуйте у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.

·         Використовуйте позитивне оцінювання: помічайте у дитині позитивні якості, звертайте увагу на найменші зміни на краще.

·         Ставте перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.

·         Будьте послідовними і систематичними у своїх вимогах.

·         Оцінюйте дії, а не особистість.

·         Порівнюйте людину, її успіхи тільки із самою собою, а не з іншими.

·         Критикуючи, надавайте можливість реабілітуватися: демонструйте варіанти бажаної поведінки.

·         Критикуючи, не згадуйте колишніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).

·         Пам’ятайте: карати — не означає сварити (утримуйтеся від негативних емоцій).

·         Умійте визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжуючи провину потураннями й поступками.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 4

·         Дорожіть довірою та любов’ю дитини до вас, адже це найдорожче, що є в дитині для вас.

·         Найбільшим вашим подарунком для дитини може стати той час вашого життя, що ви приділяєте їй.

·         Слухайте дитину серцем — це найчуйніше, що є у вас.

·         Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, адже вона має право бути іншою, вона єдина й неповторна на всій землі.

·         Більше думайте про те, що відчуває дитина, аніж про те, як вона поводиться. Часто поведінка дитини залежить від емоційного стану.

·         Почуття дитини, як і ваші, не вічні. Вона, як і ви, не може злитися, ненавидіти й засмучуватися постійно. Це минеться.

·         Дитина має право приймати рішення самостійно.

·         Допоможіть дитині усвідомити, у чому саме полягає шкідливість звичок. Заборони часто сприяють закріпленню цих звичок.

·         Не руйнуйте душу дитини образами й зневагою.

·         Не бийте дитину. Жодна людина не має такого права.

·         Узгоджуйте вимоги, які висуваєте до дитини, із її віковими особливостями.

·         Надайте дитині право на помилку. Хіба ви ніколи не помиляєтеся?

·         Допоможіть дитині усвідомити, чим її поведінка шкодить їй і оточуючим, а не намагайтеся з’ясувати причину цієї поведінки — часто вона й сама не знає, що її спричиняє.

·         Знайдіть час і вислухайте дитину. Іноді їй хочеться розповісти про себе й свої проблеми.

·         Пам’ятайте, що дитина не відповідає за проблеми дорослих.

·         Пам’ятайте, що дитина вчиться у вас і намагається вас наслідувати.

·         Будьте щирими із дитиною завжди й у всьому: коли виражаєте свої почуття, коли слухаєте її, коли робите зауваження та ін. Якщо схвалюєте — схвалюйте щиро! Радійте щиро! Якщо ви говорите і думаєте одне, а відчуваєте зовсім інше, дитина це бачить і страждає від сум’яття та непевності в усьому.

·         Будьте готовими сприймати дитину як особистість, окрему від вас і не схожу на вас.

·         Якщо дитина виявляє почуття — не хваліть і не сваріть її за це. Цим ви допоможете їй усвідомити, що почуття просто є і відчувати їх може кожний, що почуватися певним чином не заборонено і не соромно.

·         Не робіть дитині зауважень у присутності інших людей. Поговоріть із нею про це наодинці.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 5

1. Постійно пам’ятайте про те, що учень, який сидить у класі перед вами,— особистість, що ви цю людину повинні навчити.

2. Визначте для себе кілька важливих моментів і неухильно їх виконуйте:

·         починайте урок завжди вчасно;

·         завжди будьте готовими до уроку, чого б це вам не коштувало;

·         приходьте у клас хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб встигнути перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів, самім щось сказати тощо;

·         обов’язково записуйте на дошці тему уроку й домашнє завдання, простежте, щоб усі учні записали його в щоденники.

3. Учіться розподіляти увагу, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, встигнути запитати учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось своє.

4. Не зневажайте записи на дошці, навіть простенькі креслення, малюнки, тому що учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки в зошит.

5. У будь-який спосіб намагайтеся привернути увагу учнів на уроці:

·         цікавим поясненням, досвідом, запитанням (працює мимовільна увага);

·         коментуванням розв’язання завдання з місця, без запису на дошці;

·         уміло застосовуйте на уроці слово «Увага!», але не зловживайте ним. Учням потрібно обов’язково спочатку сказати, яку важливу роль на уроці відіграє це слово: якщо вчитель вимовив: «Увага!» —отже, учень повинен звернути увагу на вчителя, чим би він не займався до цього.

6. Не бійтеся вчитися у своїх колег та учнів, на семінарах та курсах, за книгами і журналами. Не жалійте себе!

7. Відвідуйте уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи найгірші. Ви отримаєте відповіді на багато питань, що турбують також і вас.

8. Візьміть собі за правило: до підготовки кожного уроку ставитися творчо, вносячи родзинку. Не так уже це й важко, варто тільки виявити бажання. Психологічні дослідження свідчать, що полонити серця дітей можуть тільки ті вчителі, які працюють творчо та з захопленням. Творчість учителя повинна бути постійною, щоденною, невичерпною. І це не подвиг, а норма педагогічної праці.

9. Розробіть дуже докладно конспект одного або кількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних: формою уроку, методами, просто насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.

10. Не шкодуйте часу на написання гарного докладного конспекту уроку: у майбутньому заощадите багато часу. Під час роботи над конспектом використовуйте свої позначення. Наприклад, червоними кольорами виділяйте тему уроку, запитання до учнів; зеленим — записи за дослідами й демонстраціями; умовними позначками — те, що необхідно диктувати учням або винести на дошку, та ін.

11. Запам’ятайте: обіцяв — зроби!

12. Під час підготовки до уроку доцільніше розв’язувати завдання на окремих картках, причому завдання з одного задачника — на картках одного кольору, з підручника — на картках інших кольорів (різнокольорові картки зробіть із обкладинок старих зошитів). Так створиться гарна картотека розв’язання задач. Це дуже зручно.

13. Обов’язково виписуйте методичні журнали й газети та ведіть картотеку статей.

14. Готуючись до кожного уроку, приготуйте мінімальний обсяг найголовніших запитань і понять, тримайте їх у полі зору учнів весь урок. Аналогічно в кожній темі визначте основні поняття й багаторазово їх повторюйте протягом всієї теми.

14. Використовуйте на уроках принцип Ходжі Насреддіна: «Нехай ті, які знають, розкажуть тим, які не знають».

Професійно-особистісні критерії успішності вчителя

Специфічною рисою діяльності вчителя є участь у ній особистості педагога. Це означає, що його особливості є інструментом його професійної діяльності. Об’єктом оцінювання є не вся сукупність особистісних характеристик учителя, а тільки та складова особистісних якостей, що є професійно значущою. Такі якості докладно структуровано у роботах Ю. К. Бабанського, Н. В. Кузьміної та ін.

З-поміж численних діагностичних методик, що існують сьогодні, уважаємо за потрібне звернути особливу увагу на такі якості особистості вчителя, що впливають на педагогічну діяльність учителя.

1. Емоційність

·         Інтенсивність емоцій, їх стійкість, глибина почуттів.

·         Адекватність емоційної реакції вчителя на діяльність учнів.

·         Доброзичливість реакції вчителя на порушення.

·         Упевненість у своїх педагогічних думках і діях.

·         Задоволеність від результату своєї праці.

2. Виразність мовлення

Цю якість характеризують змістовність, яскравість, образність і переконливість.

Завдяки образності, стрункості, логічності мовлення можна розв’язати багато важливих педагогічних завдань. На жаль, майже всі вчителі набувають «професійної» забарвленості голосу — нервової монотонності із елементами металу. Ця властивість, як з’ясували психологи, дратує, пригнічує учнів. Для постановки голосу, опанування засобів зовнішньої виразності необхідно використовувати рефлексію своєї поведінки й спеціальні вправи для ораторського мистецтва, а для збагачення лексики, образності діє правило «трьох спілкувань»:

·         з гарною літературою, мистецтвом, природою;

·         із цікавими людьми, які викликають почуття любові, дружбу;

·         із самим собою — саморозвиток (час суму, творчості, міркувань).

3. Творчий початок особистості

Учитель, як і письменник, повинен будувати свою зовнішню і внутрішню біографію.

Начебто б просто: думати, писати, читати, заучувати, розв’язувати, робити самому, експериментувати щодня. Але якщо це виконувати без творчого підходу, без гумору, то не буде ані оригінальних суджень, ані чудових уроків, ані дотепних жартів, ані позапредметних інтересів. Як наслідок — учням із учителем нецікаво. І вирок: «На уроці нудно!».

4. Організаторські здібності

Необхідні як для забезпечення роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.

5. Почуття гумору

Дітям до вподоби різні вчителі, але найбільше — веселі. В. О. Сухомлинський стверджував: «Відсутність у вчителя почуття гумору споруджує стіну взаємного непорозуміння: учитель не розуміє дітей, діти не розуміють учителя. Усвідомлення того, що діти тебе не розуміють, дратує, і це роздратування — той стан, з якого вчитель часто не знаходить виходу». Значної частини конфліктів між учнями й учителями можна було б уникнути, якби вчитель умів із гумором ставитися до причини протистояння, обертати все на жарт.

6. Наполегливість, дисциплінованість

Дві ці якості характеризують розвиток волі вчителя. Під наполегливістю ми розуміємо здатність досягати поставленої мети й доводити ухвалені рішення до кінця.

Дисциплінованість — це свідоме підпорядкування своєї поведінки суспільним правилам.

Не менш значущими є інші фактори, що впливають на успішну роботу вчителя:

·         раціональна організація праці;

·         добрі взаємини з адміністрацією, батьками й учнями;

·         можливість прояву й реалізації професійних якостей.

Професійно-педагогічні якості педагога

·         Педагогічна ерудиція.

·         Педагогічне (практичне й теоретичне) мислення.

·         Педагогічна спостережливість.

·         Педагогічна імпровізація.

·         Педагогічний оптимізм.

·         Педагогічна спритність.

·         Педагогічне передбачення.

·         Педагогічна рефлексія.

Педагогічні здібності (за В. А. Крутецьким)

·         Дидактичні здібності — здатність передавати навчальний матеріал, перетворюючи його на доступний для вихованців. Викладати навчальний матеріал чітко й зрозуміло. Викликати інтерес до предмета. Збуджувати у вихованців активну самостійну думку.

·         Академічні здібності — здібності до відповідної галузі наук (математики, історії, мови, мистецтва та ін.)

·         Перцептивні здібності — здатність проникати у внутрішній світ вихованця. Психологічна спостережливість, пов’язана з тонким розумінням особистості вихованця та його тимчасових психічних станів.

·         Мовні здібності — здатність чітко висловлювати свої думки й передавати почуття за допомогою мовлення, а також міміки й пантоміміки. Мовлення талановитого педагога на заняттях завжди звернено до вихованців.

·         Організаторські здібності — це здатність організувати колектив вихованців, згуртувати його, надихнути на розв’язання важливих завдань; здатність правильно організувати свою педагогічну роботу.

·         Авторитарні здібності — здатність безпосереднього емоційно-вольового впливу на вихованців.

·         Комунікативні здібності — здатність спілкуватися з дітьми, уміння знайти правильний підхід до вихованців, установити з ними доцільні з педагогічної точки зору взаємини; наявність педагогічного такту.

·         Педагогічна уява (прогностичні здібності) — здатність передбачити наслідки своїх дій у виховному проектуванні особистості вихованця. Уміння прогнозувати розвиток певних якостей вихованця.

·         Здатність розподіляти увагу водночас між декількома видами діяльності має особливе значення для роботи педагога.

Психологічне налаштування на проведення уроку

(для молодого, малодосвідченого вчителя)

Необхідно подолати свій тривожний настрій перед уроком?

Для цього виконайте вправу: кілька разів промовте подумки такі твердження:

·         Я ґрунтовно підготувався до заняття.

·         Я спокійний.

·         Настрій у мене хороший, бадьорий.

·         Я продумав усі компоненти уроку.

·         Добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

·         Я дібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

·         Мені легко з учнями.

·         Я цілком володію собою.

Оптимізація спілкування з учнями

1.       Поява в класі — бадьора, упевнена, енергійна.

2.       Загальне самопочуття в початковий період спілкування — бадьоре, продуктивне, упевнене.

3.       Наявність комунікативного настрою: яскраво виражена готовність до спілкування.

4.       Енергійний прояв комунікативної ініціативи, емоційна налаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класові.

5.       Створення на уроці необхідного емоційного настрою.

6.       Органічне керування власним самопочуттям під час уроку й спілкування з дітьми (рівний емоційний стан, здатність опанувати себе, незважаючи на складні обставини, зміни в настрої).

7.       Продуктивність спілкування.

8.       Керування спілкуванням: оперативність, гнучкість, відчуття власного стилю спілкування, уміння організувати єдність спілкування й методу впливів.

9.       Мовлення (яскраве, образне, емоційно насичене, висококультурне).

10.   Міміка (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).

11.   Пантоміміка (виразна, адекватна до жестикуляції, пластична образність, емоційна насиченість жестів).

Топ-двадцятка корисних порад

1.       Умійте радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.

2.       Ви дуже близька людина для свого учня. Намагайтеся, щоб він був завжди відкритий для вас. Станьте йому другом і наставником.

3.       Не бійтеся зізнатися у своєму незнанні якогось питання. Разом із учнем перебувайте у постійному пошуку. Допоможіть учневі повірити в себе, у його успіх. Завдяки цьому він багато що зможе подолати.

4.       Не вимагайте на уроці ідеальної дисципліни. Не будьте авторитарним! Пам’ятайте: урок — це частина життя дитини, яка не повинна бути скутою і затисненою. Формуйте в учневі особистість — відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, усебічно розвинену.

5.       Прагніть до того, щоб ваші уроки не стали шаблонними, проведеними за трафаретом. Нехай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, тривають пошуки.

6.       Кожна зустріч з учителем повинна стати для батьків корисною і результативною, кожні батьківські збори — озброїти їх новими знаннями з педагогіки, психології, процесу навчання.

7.       Заходьте до класу з посмішкою. Зустрічаючись, зазирніть кожному в очі, дізнайтеся його настрій і підтримайте, якщо йому сумно.

8.       Несіть дітям добру енергію і завжди пам’ятайте, що «учень — це не ємність, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити».

9.       Пам’ятайте: низькі оцінки дуже шкідливі для формування характеру. Не захоплюйтеся ними. Шукайте можливість знайти шляхи подолання невдачі.

10.   Кожен ваш урок повинен бути нехай маленьким, але кроком уперед, до пізнавання нового, невідомого.

11.   Учень в навчанні завжди повинен долати труднощі — тільки труднощі розвивають здібності, необхідні для їх подолання. Не передайте куті меду у визначенні планки труднощів для учнів: вона не повинна бути завищеною або заниженою.

12.   Навчайте своїх учнів трудитися. Не шукайте легкого шляху в навчанні, але пам’ятайте, як важливо підтримати, підбадьорити, опинитися поруч у важкій ситуації. Відчувайте, де необхідні ваше плече, ваші знання, ваш досвід.

13.   Якщо з-поміж двох балів думаєте, який обрати,— не сумнівайтеся, поставте вищий! Повірте в дитину! Окриліть її та обнадійте!

14.   Не приховуйте від дітей своїх добрих почуттів, але пам’ятайте: ніколи не повинно бути особливого місця для «мазунчиків».

15.   Намагайтеся в кожній дитині побачити призначене їй, відкрийте її для неї самої та розвиньте у ній те приховане, про що вона й не підозрює.

16.   Пам’ятайте: дитині повинно бути цікаво на уроці. Тільки за цих умов дитина стає уважною.

17.   У спілкуванні з батьками своїх учнів пам’ятайте, що їх діти — найдорожче для них у житті. Будьте розумними й тактовними. Знаходьте потрібні слова. Намагайтеся не образити і не принизити їх гідності.

18.   Не бійтеся вибачитися, якщо були неправі. Ваш авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будьте терплячими також до їх помилок.

19.   Живіть із дітьми повним життям. Радійте й засмучуйтеся разом із ними. Захоплюйтеся і дивуйтеся. Жартуйте і наставляйте. Учіть бути нетерплячими до брехні й насильства. Учіть справедливості, завзятості, правдивості.

20.   Будьте завжди витриманими, терплячими, урівноваженими.

Найважливіші принципи роботи педагога

·         Постійна дисципліна — основна складова керування класом.

·         Успішні вчителі-керівники протягом усіх уроків гармонійно поєднують плавні перерви під час викладання матеріалу й підтримку мотивації кожного учня.

·         Уміння працювати в режимі багатьох завдань — стан успішного уроку.

·         Навички керування класом містять уміння використовувати простір класної кімнати (заплановане переміщення класом у певні моменти уроку, для того щоб привернути увагу учнів до важливого висновку, проблеми, підсумку вивчення теми).

·         Високопрофесійний учитель запобігає найменшій проблемі, перш ніж вона стане значним ускладненням.

·         Гарантією успіху також є здатність учителя підвищити залученість учнів до процесу навчання та отримати користь із кожного моменту навчання.

·         Про успішного вчителя говорять, що «в нього є очі на потилиці».

Складові успіху вчителя

Харизматичність вчителя

Проте, іноді розумні, освічені вчителі не викликають у оточуючих почуття людського братерства, духовного єднання. Такі вчителі люблять свій предмет більше, ніж учнів. Вони нібито віддалені від школярів, неприступні, недосяжні. Такому вчителеві бракує харизматичності.

Ця сила — чарівність, здатність заволодіти увагою, почуттями, розумом, уявою інших. У чому полягає таємниця харизматичності?

Давньогрецький філософ Сократ мав настільки значний вплив на своїх учнів, нібито володів якоюсь магічною силою.

Чарівна людина вміє вести за собою, спонукаючи оточуючих наслідувати її в усьому.

У чарівності проявляються внутрішня краса людини, її самобутність, співпереживання оточуючим, гідність.

Основна ознака чарівності — щирість, результатом якої є довіри учня. Жодної неправди, жодної фальші — ані у словах, ані у поведінці.

Учителеві необхідно розвивати в собі вміння володіти своїми иочуттями, залишаючись щирим.

Педагогічна чарівність неможлива без ідейної зрілості: учитель ішає, чого він очікує від учнів сьогодні, завтра та в майбутньому.

Самобутність вчителя

Учитель повинен бути самобутнім, оригінальним. В арсеналі такого вчителя завжди є найновіші психологічні, педагогічні, методичні знахідки, які він активно використовує під час уроку.

 Вчительська імпровізація

Спілкування з учнями — це завжди творчість. Учитель заздалегідь формулює очікування від уроку, але реальна зустріч з учнями може змінити його очікування. Отже, учитель-артист імпровізує, поводиться невимушено. Школярів у всі часи при- иаблював творчий пошук і можливість приймати рішення. Але Імпровізація вимагає від учителя максимального контакту й від¬гуку аудиторії. Такий контакт можливий тільки за умови вільного володіння предметом.

Імпровізація — це майстерність, а професійна майстерність потребує багаторічної внутрішньої підготовки, накопичення до- і піду та вдосконалення.

 Образність мовлення вчителя

Сучасний школяр чуйніший до естетики слів. Слухаючи ра¬діо, читаючи газети, журнали, книги, переглядаючи телепередачі, учні пізнають красу й силу слова. Вони переконані у тому, що кожний учитель — математики, літератури, фізики або історії— повинен уміти «словом запалити серця», тому його слово має бути художнім, виразним.

Школярі краще розуміють предмет, урок, виступ, якщо вчитель, сполучаючи у своїх розповідях обов’язкову точність і докладність доказів, висловлюється професійно й разом із тим образно.

Образне мовлення вчителя повинна бути строгим, але на¬уковості необхідно надати цікавої форми, позбавити повчально-канцелярських зворотів, зайвих перекручувань. Також воно має бути емоційним, індивідуальним.

На образність мовлення впливає здатність учителя чітко вимовляти слова, приємність, звучність та мелодійність голосу, багатство інтонацій.

Мовлення вчителя не повинне бути квапливим. Школярі завжди звертають увагу на дикцію вчителя, її чіткість, ясність, милозвучність, мелодійність. Інтонація виражає стан мовця: подив, прикрість, радість тощо. У мовленні відбиваються не тільки духовний світ педагога, але й освіченість та моральні якості, самобутність, артистизм.

Однотонний (постійно високий або постійно низький) голос не дозволяє вчителеві-початківцю ритмізувати своє мовлення (тобто підвищувати або знижувати гучність та тривалість звуків), від цього страждає й мелодика мовлення.

Бідність мелодики робить мовлення безглуздим, бідний ритм призводить до байдужого мовлення, тому що мелодика є музичним початком думки, ритм — музичним початком енергії, а тембр — музичним початком почуттів. Чим яскравішими є ці елементи, тим музичнішим, художнішим, виразнішим та ціка¬вішим стає мовлення.

Пластика вчителя

Пластика — це мова рухів, виразність тіла, уміння використовувати його особливості.

А. С. Макаренко визначив пластичну культуру як органічний елемент педагогічних здібностей. За його переконанням, учитель повинен володіти мімікою, стримувати свій настрій, контролювати жести.

Учителеві необхідно вчитися й не соромитися виражати своє ставлення, переживання, настрій до події, про яку йдеться, через жести, міміку, голос. «Внутрішній апарат почуттів» дорівнює «тілесному апарату».

Це є необхідною умовою творчої роботи.

Турбота про психологічне здоров'я

13 ФРАЗ, ЯКІ НЕОБХІДНО УНИКАТИ КОЖНОМУ ВЧИТЕЛЕВІ

Декотрі з цих фраз відображають бажання вчителя завжди все контролювати, деякі стосуються мотивації, а інші – вміння управляти класом. Усі є наслідком затаєної злості або роздратування вчителя. Спробуймо вилучити ці фрази з нашого вжитку.

1.«У тебе ж є потенціал, чому ти його не використовуєш?»
Така ремарка зачіпає учнів до глибини душі, і, якщо деякі з них приймуть її як виклик та краще старатимуться, інші – зовсім втратять мотивацію. Рекомендую більш мотиваційне формулювання: «Як мені допомогти тобі повністю розкрити свій потенціал?»

2.«Ти мене розчарував(-ла)»

Звісно, деколи нас розчаровують вчинки наших учнів. І про це потрібно говорити. Проте, важливим є те, як про це говорити. Проблемою у фразі «Ти мене розчарував(-ла)» є те, що вона апелює до минулого. Натомість, запропонуйте дитині поглянути на майбутнє. До прикладу, «Як ти вважаєш, яке рішення/реакція/поведінка буде кращим, якщо подібна ситуація повториться?»

3.«Що ти сказав(-ла)?»

Це питання може вирватись у вчителя по завершенні особистої розмови з дитиною у відповідь на нерозбірливе бурмотіння учня. «Що ти сказа(ла)?» стане запрошенням у суперечку. Чи Вам дійсно необхідно знати, що саме дитина пробурмотіла? Деколи краще проігнорувати цей приглушений коментар. Не обов’язково за Вами мусить бути останнє слово.

4. «Якщо я зроблю виключення для тебе, то всім так захочеться»

Ел Мендлер (Al Mendler) у книзі “Диспипліна без приниження” (“Discipline With Dignity”) відстоює переконання, що справедливі правила не є однаковими для всіх. Ви не можете ставитись до всіх однаково та вважати себе справедливим. Кожен учень є різним, і тому різні підходи працюють з різними дітьми. А тим більше, що ніхто не хоче, щоб його вважали вискочкою. Кращим формулюванням буде «Я не впевнений(а), що можу це зробити (дозволити і т.д.), проте, я постараюсь врахувати твої побажання».

5.«Це суперечить правилам»

Правила впливають на поведінку. Людина обирає ту чи іншу лінію поведінки, щоб вирішити проблему. Деякі з варіантів поведінки можуть бути в рамках правил. Спробуйте казати «Подумаймо, чи є спосіб врахувати твої потреби/побажання в межах правил».

6.«Твій брат (сестра) був(-ла) кращим, ніж ти»

Ніколи не порівнюйте братів чи сестер, ні у позитивному, ні у негативному сенсі. Такі порівняння є двома сторонами однієї монети і вони приведуть лише до проблем.

7.«Подивіться, Олег вже сидить»

Це відверта маніпуляція з метою втихомирення класу. Використовуючи різного роду маніпуляції. Ви вчите своїх учнів, що ці маніпуляції працюють і з їх допомогою можна добиватись бажаного в житті. Краще сказати прямо: «Клас, прошу сісти». До того ж, будь-який учень, виставлений Вами напоказ буде Вас зневажати та, як наслідок, закриється від Вас. 

8.«Ти ніколи нічого не досягнеш».

Це не лише дуже образлива фраза, але й неправдива. Скільки успішних людей чули таке в свою сторону? Скільком з вас таке казали?

9.«Ти за кого себе маєш?»

Чи Ви справді хочете почути відповідь на це питання, чи ставите його, щоб дати сигнал – «ти не такий важливий як я!»? Така фраза є зарозумілою та буде сприйнята з опором.

10.«Ти коли-небудь припиниш говорити?»

Це дуже зверхній спосіб попросити учня перестати говорити. Ніколи не вживайте фраз, що починаються з «Ти коли-небуть______?» (напр. «слухатимеш мене», «виконуватимеш домашнє завдання», «заспокоїшся»). Уникайте сарказму, прямо кажіть, що відчуваєте.

11. «Я зараз зайнятий(-а)»

Не варто так грубо обривати учня, коли Ви йому потрібні. Краще використати фразу: «Я зараз досить зайнятий(-а), але ти для мене дуже важливий(-а). Якщо твоє прохання не термінове, спробуймо домовитись на інший час. Мені справді цікаво почути, що тебе тривожить (або «про що ти думаєш», «про що хочеш поговорити»)» Таким чином Ви покажете, що вам не байдуже.

12.«Ніхто не йде на перерву (додому), поки ______ не визнає ______»

Колективне покарання не найкраща ідея. Є багато причин, чому варто уникати колективного покарання, проте найважливішою є така: якщо ми хочемо навчити дітей брати відповідальність, за свої вчинки, то їм необхідно чітко розуміти наслідки своєї поведінки. Якщо діти покарані за те, чого не робили, вони сприймають світ як несправедливе місце, де наслідки не залежать від поведінки. А це не те, що ми б хотіли нашим учням донести.

13.«Що з тобою не так?»

Це питання насправді означає, що дитина «дефективна» чи недосконала. Проте, ми всі недосконалі, тому таке питання задумувалось як приниження. Що ж Ви очікуєте почути у відповідь? «Мої батьки мене ненавидять»? Багато спеціалістів кажуть, що кожен з нас є найкращою версією себе. Кращим виходом буде сказати: «Я бачу, що у тебе є проблема. Спробуймо разом шукати вирішення».

Вчителя можна зрозуміти, коли він/вона говорить якусь з вище перелічених фраз двічі-тричі протягом року через втрату над собою контролю чи роздратування. Такий рідкісний емоційний випад не змінить ставлення більшості учнів до вчителя, якого вони поважають та люблять. Проте, якщо довіру не було досягнуто, учням складно пробачити несправедливі приниження та звинувачення. З іншого боку, ми можемо сказати щось приємне чи нейтральне, що сприйметься як образа. Таких випадків не уникнути. Проте, ми можемо припинити навмисно говорити образливі речі.

Звернення учнів до вчителів 

Секрети встановлення добрих стосунків між учителями та учнем

 Спілкуйтеся з нами якомога більше, особливо в позаурочний час. Ми хочемо знати вас краще.
 Цікавтеся стосунками у нашому колективі. Пам’ятайте, якщо ви будете знати хто з однолітків є для нас авторитетом, це допоможе вам на уроках.
 Пригадайте себе в дитинстві та пізнайте себе колишнього в нас! Давайте вчитися один у одного! Будь ласка, відчуйте нас, сприймайте нас такими, якими ми є, зрозумійте наш внутрішній світ. Тоді ви зможете передбачити нашу поведінку чи реакції.
 Пам’ятайте, що добрі стосунки легко руйнуються, їх треба постійно підживлювати. Дрібниць тут не буває. Щоб зміцнити наші добрі стосунки, давайте разом шукати спільні інтереси та потреби.
 Не обманюйте нашої довіри. Її важко завоювати та легко втратити. Будьте чесні з нами.
 Примушуйте нас до чогось лише тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися марними. Бо інакше ми можемо сприйняти це як посягання на нашу свободу особистості.
 Вимагайте щось від нас з повагою. Нам легше сприйняти вимоги, якщо ви робити їх у ввічливій формі: вимоги-прохання, вимоги-поради.
 Не будьте безапеляційними в своїх покараннях!
 Ми любимо тих вчителей, які посміхаються та в яких є почуття гумору.
 Зрозумійте, що часто ми мовчемо не від незнання предмета, а від страху перед аудиторією. Пригадайте свої перші уроки.
 Викликаючи в нас почуття страху, ви принижуєте себе та нас. Ми починаємо хвилюватися та нічого не розуміємо. Подумки полічить до 10, перш ніж викликати наших батьків, робити запис у щоденнику чи відсилати нас до завуча: а чи не розписуєтесь ви у власному безсиллі?
 Пояснюючи - переконуйте нас, дивіться на нас, не кричить - в нас ще п’ять уроків.
 Зрозумійте, ваш предмет - важливий, але він не центр Землі, є ще й інші!…Не намагайтеся перекласти на домашнє завдання те, чого ви самі не встигли на уроці.
 Не стрижіть нас, будь ласка, під один гребінь. Адже ми всі різні!
 Памятайте: те, наскільки легко нам вивчати ваш предмет залежить тільки від 
вас.

А тепер трішки для підняття настрою

ЖАРТІВЛИВА ПРИТЧА ПРО ВЧИТЕЛЯ!

Коли народився новий учитель, до його колиски спустилися три феї.

І сказала перша фея: “Ти будеш вічно молодий, бо поруч з тобою завжди будуть діти.”

І сказала друга фея: “Ти будеш, гарна думками і душею, тому що немає шляхетнішого покликання дарувати своє серце дітям.”

І сказала третя фея: “Ти будеш, безсмертний, тому що ти продовжиш своє життя у своїх учнях.”

Але тут до колиски спустилася четверта фея, зла, і похмурим голосом проверещала: Але ти вічно будеш перевіряти зошити, робочий день твій буде 8 годин до обіду і 8 годин після, всі думки твої будуть в школі і тільки про школу і ніколи ти не заспокоїшся. Так що, вибирай, доки не пізно!

Вчитель: “Пізно, ця фея завжди з”являється занадто пізно, і ті вчителі, які вирішили пов’язати своє життя зі школою, з дітьми, ніколи не змінять цієї прекрасної професії.”

33 ДУМКИ ПРО ВЧИТЕЛЯ І ОДИН ТОСТ ЗА ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОФЕСІЇ

1. Професія від Бога одна – Учитель. Всі інші – від учителя.

2. Учитель не професія – це доля.

3. Останнім у суспільстві втрачає сором учитель. Після цього воно вже як цивілізоване не існує.

4. Найсамотніша людина у класі – учитель.

5. Учительська заробітна платня – це маленька винагорода за професійну шкідливість. А де ж сама зарплата?

6. Навіть у найпохмуріші часи учитель має залишатися оптимістом.

7. Найвища мета вчителя – врятувати мрію учня.

8. Школа тримається не на трьох китах, а на одному верблюді.

9. Людина, яка обрала професію вчителя, схожа на самогубця.

10. Колись перед учителем знімали капелюха, тепер перед усіма він змушений кланятись.

11. Учитель нічого не виробляє, крім майбутнього.

12. Найважче для вчителя – обрати собі нове життя після останнього для нього дзвоника.

13. Що б не вигадали у Міністерстві – у клас заходить учитель.

14. Жодні технології не змінять головного: учитель повинен заходити до класу з посмішкою і кожен урок починати по-новому.

15. Якщо ми хочемо, щоб учитель любив учня, необхідно, щоб хтось любив учителя!

16. Якщо вчитися потрібно для того, щоб гарно жити, то всі вчителі – неуки.

17. За освіту відповідає учитель, за її відсутність – Міністерство.

18. Чем отличается цирковая лошадь от учителя? Лошадь гоняют по кругу, а учителя туда-сюда.

19. Людину, яка все життя виконує домашні завдання, називають учителем.

20. Учитель має бути не вказівним знаком на дорозі, а попутчиком для дітей.

21. Майстерність учителя історії – як не збрехати під час вивчення неправди.

22. Бути сучасним учителем означає вміти формулювати нові запитання.

23. Справжній учитель той, хто, знаючи старе, навчає новому.

24. У вчителі потрібно відбирати тих, хто народився “наперед”, тобто “на завтра”. А навчати їх повинні ті, хто народилися “на післязавтра”. Всього лиш…

25. Учитель має стати другом учневі. Клас – це вже не стіл і парти, це місце, де має народжуватися Думка, де один одного поважають і люблять. Жодні технології, прилади та методи не замінять теплого слова, співчутливого погляду і дружнього потиску руки.

26. Кожен випускний клас для вчителя – ще одне прожите життя. І так важко починати нове.

27. Учитель – “той, хто зберігає тепло”…

28. Учителі в нас одні, а помилки різні…

29. Якщо у школі серед учителів буде хоча б одна висока і чиста особистість – для дитячої душі цього достатньо.

30. Учитель, здатний посміхатися, і є професіоналом.

31. Не йдіть до школи, якщо не маєте потреби любити дітей.

32. У вчителя одна надія – учні.

33. Потрібна стаття у Кримінальному Кодексі, яка б передбачала прилюдне покарання за моральне, матеріальне та психологічне приниження вчителя. Стосується керівників усіх рівнів. Приниження вчителя – нанесення шкоди суспільству. За це треба карати.

Тост за вчителів:
“Щоб там не було, давайте збережемо гідність. Терпіти та жити. Та ну їх усіх! Ми найщасливіші, якщо нас люблять діти. Давайте берегти один одного. Менше заздрити і більше розуміти, частіше посміхатися і менше зловтішатися за спинами. А скільки нас, красивих і розумних, добрих і вірних! Нас взагалі багато, і ми дуже потрібні. Так що посміхнемось – і в клас. Там нас чекають діти. За них і за нас!”.

Правила вихідного дня для вчителя

1. Вихідний для того, щоб відпочивати.
2. Полюби свою постіль, як самого себе.
3. Якщо бачиш, що хтось відпочиває – допоможи йому.
4. Відпочивай удень, щоб можна було спати вночі.
5. Робота – це святе, не чіпайте її у вихідний.
6. Якщо можеш що-небудь зробити в понеділок – не роби цього у вихідний.
7. Працюй якомога менше, нехай хтось інший за тебе попрацює.
8. Заспокойся, від відпочинку ще ніхто не помирав.
9. Якщо виникає бажання попрацювати – ляж, поспи, і все мине.
10. У вихідний є тільки одне заняття – робити щасливими інших.

1. Приходить на роботу на годину раніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі на вашу роботу.
2. Йде з роботи на кілька годин пізніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі з вашої роботи.
3. У будь-який момент і в будь-якому місці (на вулиці, в автобусі, в магазині ...) до нього можна звернутися і отримати вичерпну консультацію.
4. У будь-який час доби йому можна зателефонувати і отримати вичерпну інформацію.
5. Охоче роздає всім бажаючим номер свого мобільного і домашнього телефонів зі словами: "Телефонуйте в будь-який час!"
6. У будь-який час доби можна зайти до нього додому і отримати вичерпну консультацію.
7. Завжди буває вдома (якщо тільки не на роботі!)
8. Працює без відпусток.
9. Якщо і бере відпустку, то може прийти на роботу по першому Вашому дзвінку.
10. Готовий прийти на роботу в будь-який час доби. Він ніколи не втомлюється і ніколи не спить.
11. І взагалі - він свій хлопець. Його поплескаєш по плечу, скажеш: "Треба!" - І він все зробить.
12. Одинокий (адже сім'я забирає його час в учнів).
13. Бажано, щоб і не витрачав час на створення сім'ї.
14. Бажано - робот. Щоб не втомлювався, не спав, не їв, працював від мережі або батарейки, не хворів і не засмучувався при хамському до нього зверненні.
15. Ніколи не їсть, а тому не має перерви навіть для прийняття їжі, вже не кажучи про обідню перерву.
16. У силу відсутності потреби в їжі і сні, а також сім'ї, живе в школі.
17. Не потребує зарплати. А навіщо вона йому, якщо вчитель - це покликання?

12 ОЗНАК ТОГО, ЩО ВИ ВЧИТЕЛЬ:

1. Ви несете з дому все, що може вам стати в нагоді на робочому місці.

2. Ви приносите в будинок масу непотрібного з точки зору нормальних людей, ваших рідних і близьких, які з побоюванням спостерігають за тим, як невідворотно зростає гора макулатури у вашій квартирі.
3. Ваша сім'я принесена в жертву освіти, вона теж працює з вами, хоча і не числиться в штаті.
4. Кожна неформальна зустріч з колегами неминуче переростає в міні-педраду, незважаючи на те, що ви весь час домовляєтесь про школу не говорити.
5. Чужих грошей у вашій сумочці завжди більше, ніж своїх.
6. Ви схоплюєтеся серед ночі, щоб записати чергову геніальну ідею до завтрашнього уроку.
7. Ваш будинок вже задихається від вазочок і інших непотрібних дрібничок, викинути які вам не дозволяє совість - подарунки же.
8. З вами вітається половина району і ця ж половина оцінює - як ви, де ви і з ким ви?
9. Ви вмієте фарбувати, клеїти, забивати цвяхи, лагодити меблі, працювати до ранку, умовляти, прощати, ходити на роботу хворим і входити в чиєсь положення.
10. Ви не вмієте: толково відпочивати, говорити «ні» адміністрації, проходити повз книжкових прилавків.
11. У вашому житті в п'ять разів більше приводів для святкування, ніж у інших, - початок навчального року, початок чверті, кінець чверті - і в п'ять разів більше приводів для головного болю - початок навчального року, початок чверті, кінець чверті.
12. Купуючи сумочку, ви перш за все дивитися не на її дизайн, а на її місткість, щоб туди вміщалося якомога більше зошитів!